Історичні виверти

Міністерство освіти Росії схвалило серію підручників з російської та загальної історії під редакцією помічника президента Росії, колишнього міністра культури РФ, голови Російського військово-історичного товариства (РВІТ) Володимира Мединського. Підручники вже найближчим часом підуть в друк. Вихід першого тиражу намічений на кінець квітня – початок травня. За словами голови РВІТ, «маніпулювання історичним порядком дозволяє впливати на громадян Росії і їх світогляд». «Вважаємо важливим підійти до питання розробки і затвердження основ державної історичної політики, так само, як вже були прийняті в свої роки основи державної культурної політики» – сказав Володимир Мединський. «Спільно, з науковим співтовариством, іншими зацікавленими структурами ми повинні розробити такий короткий, зрозумілий і певний документ. Він зараз просто життєво для нас необхідний» – зазначив він. В ході круглого столу в Раді Федерації Мединський заявив: «Росії необхідно на державному рівні виробити основи історичної політики».
Російська влада залюбки застосовує викривлення історії з метою підкреслити власну велич та приховати історичні катастрофи Імперії.  Маніпуляції з історією та спотворення історичних фактів, яке почалося з історії Другої Світової війни, вже поширюються на інші часові проміжки. Дуже влучно сказав академік А. Д. Сахаров: «Народом, що не знає свою історію, можна маніпулювати».     Інструментом саме таких маніпуляцій і є серія підручників з російської та загальної історії під редакцією Володимира Мединського.
Псевдонауковець Мединський – один з тих, хто використовує історію, як засіб досягнення імперських забаганок Кремля, повністю ігноруючи історичну правду. Серед фахівців з історії він відомий тим, що «підганяє» історичні факти під свої забаганки обґрунтовуючи це тим, що історію слід розглядати виключно з позиції інтересів Росії. Мединський працював в уряді з 2012 року. Найбільше він запам’ятався активним протекціонізмом російського кіно, скандалом зі своєю дисертацією і крилатими виразами, які розлетілися по мережі. Половці і печеніги – потім блискуча революція 1917 – потім героїчний народний улюбленець Сталін (про колоски і ГПУ – ні слова!). Потім відразу ВВВ та Перемога, потім – успіхи соціалізму, потім – геополітична катастрофа, але зате відразу – Путін-геній людства. Приблизно так виглядає «справжня» історія Росії на думку екс-міністра культури РФ. Були казки братів Грімм, казки Андерсена, Пушкіна, а тепер ось з’явилися і казки Мединського. А Мединський – ще той казкар! Більш за все, серія підручників під редакцією Мединського не що інше, як розширена версія його тритомника «Міфи про Росію». У трьох книгах «Про російське пияцтво, лінь та жорстокість», «Про російську демократію, бруд та «тюрму народів», «Про російські крадіжки, особливий шлях і довготерпіння» відображені його власні версії і тлумачення російської історії. Книги серії «Міфи про Росію» неодноразово критикувалися за недостатньо науковий характер. Опоненти звинувачували Мединського у свідомому перекручуванні історичних відомостей, заміну негативних стереотипів про Росію «рожевими» міфами. Критиці піддавалися власні погляди Мединського – переконання в необхідності позитивного трактування вітчизняної історії та готовність інтерпретувати різночитання в джерелах на користь національних інтересів. Навіть дисертація Мединського на ступінь доктора історичних наук піддалася значній критиці з боку вчених. На думку експертів Мединський відкидає або приймає історичні факти, спираючись виключно на власні суб’єктивні уявлення про те, «як все було насправді», відкидаючи як наклеп всі негативні повідомлення і беззастережно приймаючи позитивні. За висловом к.і.н., фахівця з історії Росії XVII століття  А. Н. Лобіна, роботу Мединського характеризують дилетантизм, несумлінність дослідження, ігнорування джерел. Як пише Лобін, «в результаті ми маємо не наукове дослідження, а якийсь наукоподібний сурогат на рівні курсової (правда, вельми об’ємної) студента 1 або 2 курсу. В основі дисертації лежить не сучасна методика, що відрізняються новизною, а повне незнання. Незнання реалій епохи, незнання основ соціально-економічного становища, незнання зовнішньої політики Російської держави». Наукова спільнота фахівців з історії намагалася позбавити Мединського наукового ступеня доктора історичних наук, вказуючи, в тому числі, на наявність в його дисертації безлічі грубих помилок, некоректну роботу з джерелами і пропагандистський характер роботи. Але Міністерство освіти та науки Росії видало наказ про відмову в позбавленні Мединського наукового ступеня. Ось такий «науковець», а за сумісництвом – полум’яний апологет нинішнього путінського режиму і головний захисник ідеї, що шкільний підручник з історії Росії повинен бути тільки один – ідеологічно сумісний з цим режимом, буде вирішувати, яку «історичну правду» потрібно донести до підростаючого покоління росіян. Людина, яка відверто заявляє, що «факти взагалі не мають ніякої цінності, і якщо міф – духопід’ємне, то він має цінності більше, ніж факти», буде формувати історичну пам’ять нації. Кремль використовує сюжети історичного минулого для задоволення своїх поточних, тактичних та стратегічних політичних цілей. Причому, не беручи на себе відповідальність за формування культури історичної пам’яті в суспільстві чи пам’яті про минуле. Такі небезпечні дії путінської влади обов’язково приведуть до конфлікту різних національних, етнічних, релігійних, соціальних груп у суспільстві. Маніпуляція минулим, виокремлення з історичного контексту тих чи інших подій, фактів, що влаштовують правлячу політичну силу, становлять загрозу громадянському суспільству і дестабілізують Росію не менше, а може й більше, ніж економічні та політичні кризи. Джерело: https://myc.news/ua/mneniya/istoricheskie_ulovki?fbclid=IwAR2vL-GAhx1jrPIwUq4E5suWvN12RbH8SlgTKhDUyxLKhvr02rQ0LVS1OS8
Previous post Покарання за поширення антиукраїнської пропаганди: у 2020 році СБУ притягнула до кримінальної відповідальності 40 осіб
Next post Терор екології