00 «Мотор Січ»: суть конфлiкту з іноземними інвесторами — Інформаційна броварня

«Мотор Січ»: суть конфлiкту з іноземними інвесторами

Сьогодні в українській повістці дня є дуже цікава історія, яка називається «Мотор Січ». Зовнішні вороги України та й внутрішня «п’ята колона» дуже активно висвітлюють дії України, спрямовані на захист вітчизняного виробника, як недружнє ставлення до іноземних інвесторів, до того ж намагаючись створити конфлікт з важливим торгівельним та політичним партнером України – Китайською Народною Республікою.

У той же час, при більш уважному розгляді ситуації навколо вітчизняного авіабудівного гіганта, спливає безліч обставин, які корінням уходять ще у лихі 90-ті, котрі свідчать про пограбунок держави. І лише адекватні дії нинішнього керівництва держави, які часом здаються занадто креативними, дають надію не втратити одну з реальних перлин промисловості України – унікальний завод «Мотор Січ», битва за який розгорнулась вже у планетарному масштабі!:) Тому що інтерес таких наддержав як США та КНР виразно свідчить, що Україна ще має активи, за які не лише не соромно на світовій арені, а за них ще й чубляться!!!

Але трохи до обіцяної передісторії. Наші джерела, які ще у 90-ті роки були вже дуже поважними людьми, розповіли трішки про історію відчуження «Мотор Січ».

У 1994 році Кабінет Міністрів України дозволив проведення приватизації майна державного підприємства «Мотор Січ». З цього моменту почався перехід права власності відомого на весь світ підприємства в приватні руки. Процедуру продажу акцій було розділено на два незалежних напрямки –приватизація та пільговий продаж, що мало на меті надати рівні можливості для всіх бажаючих отримати частку у підприємстві.

Проте, «рівні права для всіх» не відповідало реаліям України 90-х. У ході здійснення приватизації було вчинено ряд порушень законодавства в інтересах В’ячеслава Богуслаєва, що призвело до нанесення значних економічних збитків державі.

Зокрема, відбулось заниження розміру статутного капіталу Акціонерного товариства на 200 млрд крб та безоплатна передача державного майна Товариства, що спричинило збитки державі,як від недоотриманих коштів від приватизації, так і від безоплатного користування таким майном з 1994 року.

При цьому, акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу державного підприємства «Мотор Січ», затверджений наказом Фонду держмайна України у 1993 році, розроблявся комісією з приватизації, яка прийняла рішення щодо виключення з вартості цілісного майнового комплексу підприємства майна, яке відповідно до законодавства України не належало до об’єктів, що не підлягали приватизації, а отже і не повинно було вилучатися. Це рішення відповідно вплинуло назменшення розміру статутного капіталу акціонерного товариства. У подальшому це майно було знову передано Товариству, звичайно безоплатно. Таких повноважень комісія не мала.Ось така нехитра схема.

У 1997 році до Закону України «Про приватизацію державного майна» були внесені суттєві зміни щодо деталізації об’єктів державної власності, що не підлягають приватизації. Так, з 20.03.1997 почала діяти редакція Закону, згідно з якою майнові комплекси підприємств авіаційної промисловості не підлягали приватизації, однак приватизація АТ «Мотор Січ» продовжилась у 1997-2000 роках.

За результатами проведеної приватизації, фактично єдиним мажоритарним власником підприємства став тодішній генеральний директор В’ячеслав Богуслаєв.

Разом з тим, слід зазначити, що підприємство під керівництвом Богуслаєва активно розвивалось, реалізовувались новітні розробки, зокрема ПКР «Нептун», яка у подальшому прийнята Україною на озброєння, ударні вертольоти на базі модернізованого Ми-2, турбовальні двигуни та багато іншого, що пророкувало товариству та його власнику світле майбутнє. З метою збільшення капіталізації товариства, було прийнято рішення про виведення його акцій на світові торгову біржу.

На жаль, у плани Богуслаєва та сподівання багатьох причетних до авіадвигунобудівельноїгалузі втрутилася Росія зі своїми імперськими замашками. Починаючи з 2014 року, «Мотор Січ» втрачає свій основний ринок збуту – Росію та переживає стагнацію.

У цих умовах Богуслаєв став підшукувати можливість забезпечити собі та своїй сім’ї безбідне існування, продавши підприємство. І тут на сцену виходить маловідомий на той момент підприємець із Піднебесної – Ван Цзін. У біографії пана Цзінабагато білих плям, що наводить на певні роздуми стосовно походження його статків та реальних намірів.

Існує думка, що Ван Цзін може бути пов’язаний з близьким другом та особистим гаманцем Володимира Путіна Геннадієм Тимченком. Так, за інформацією з різних джерел, придбання Ван Цзіном його основного активу – групи Xinwei, здійснювалось саме за рахунок коштів Тимченка. Більш того, фактичним власником «Hknd GroupManagement Limited», компанії, яка мала намір реалізувати амбіціозний проект побудови Нікарагуанського каналу, також є пан Тимченко. Ще одним фактом, що свідчить про дружні зв’язки Ван Цзіна з офіційним Кремлем, є його участь у проекті побудові в Росії 4G-системи транкінговогорадіозв’язку «Маквіл», кураторством якої займався особисто радник Володимира Путіна Владислав Сурков.

З 2015 року підконтрольні Ван Цзіну компанії починають скуповувати акції «Мотор Січ», які були у вільному обігу. До 2017 року вказані компанії концентрують у себе 56 % пакет акцій «Мотор Січ». При цьому, транзакції проходять без отримання відповідного дозволу АМКУ, що у подальшому переростає у відкриття СБУкримінального провадження за статтею «диверсія» та накладення арешту на вказаний пакет акцій. З того часу китайські інвестори шукали шляхи врегулювання ситуації на свою користь, проте, я кажуть, віз і нині там.

Позиція офіційного Києва з цього питання викликає багато суперечок. З одного боку, приватне підприємство самостійно здійснює свою господарську діяльність і участь держави у цих процесах здається зайвою. З іншого боку, загроза втрати такого підприємства, несе ризики не тільки для Запоріжжян, для яких «Мотор Січ» є основним роботодавцем у місті, а й для безпеки держави в цілому. Так, незважаючи на той факт, чи дійсно Ван Цзін діє в інтересах Росії, є незалежним бізнесменом або контролюється владою КНР, у будь-якому випадку у фактичних власників акцій «Мотор Січ» немає ніякої зацікавленості у збереженні підприємства та його унікальних технологій в Україні.

Показовим прикладом передачі конкурентоспроможних підприємств іноземним власникам без розуміння їх реальних намірів є історія із «Запорізьким виробничим алюмінієвимкомбінатом». Так, за час керівництва менеджменту Олега Дерипаски на підприємстві та й в Україні в цілому було знищено виробництво первинного алюмінію та кремнію, а також створено штучну кредиторську заборгованість перед компаніями Дерипаски на суму понад 30 млн доларів.

Тому давайте не будемо підігравати ворогам України із штучного роздування історії навколо «Мотор Січ». Україна все вірно робить, не лише відстоюючи українського товаровиробника, а йповертаючи державі актив, незрозуміло як приватизований. Досить того, що ним майже 20 років користувались незрозуміло хто незрозуміло на яких умовах. Сподіваюсь, що це лише перший крок до відновлення промисловості України самою державою, тому що лише ми самі по справжньому зацікавлені у процвітанні нашої країни! Попереду ще маса роботи з повернення награбованого і нехай кейс «Мотор Січ» стане успішною відправною точкою у підйомі України.

 

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *